Є таке свято – Міжнародна ніч кажанів!
У ніч з 20 на 21 вересня у світі відзначається одне з самих незвичайних природоохоронних свят – Ніч кажанів. Головна його мета – привернути увагу людства до проблем рукокрилих та їх охороні, а також розвінчати міфи навколо звіряток, перед якими багато людей відчувають невиправданий забобонний страх, вважаючи їх вампірами. До Червоної книги України внесено 26 видів кажанів, вони також охороняються відповідними міжнародними договорами, Стороною яких є Україна. Насправді кажани – дивовижні ссавці, які, завдяки своїй будові, оволоділи мистецтвом польоту. Чотири довгих пальця сильно розвинених передніх кінцівок підтримують крило. Довгий вузький хвіст, дорівнює довжині голови, також обтягнутий літальної перетинкою. Пальці задніх кінцівок з кігтями вільні від перетинки: ними кажани чіпляються за гілки й виступи, повисаючи вниз головою.
Тому, що кажани ведуть нічний спосіб життя, є своє пояснення. У них дуже слабкий зір, пристосований тільки до темряви. Проте у кажанів чудово розвинені нюх і слух, які допомагають полювати і орієнтуватися в просторі, а також унікальна здатність до ехолокації, яка, окрім них властива тільки дельфінам.
Кажани зустрічаються всюди, крім полярних районів і високогір’їв. І, ГОЛОВНЕ, всі вони безпечні. Виняток становлять кажани-вампіри з великими і гострими зубами, що мешкають в Латинській Америці і харчуються кров’ю дрібних гризунів, птахів, а зрідка – і домашньої худоби.
Що стосується кажанів, що мешкають в Україні та Європі, їх боятися не варто. Всі вони – комахоїдні тварини. Більше того, кажани навіть корисні, оскільки знищують багатьох шкідливих комах, які також активні в темний час доби, а вдень вислизають від уваги птахів.
Багато видів кажанів перебувають на межі зникнення. Проблема особливо загострилася в останні десятиліття, це пов’язано з вирубкою дуплистих дерев (саме в дуплах більшість цих звірків знаходить притулок), із застосуванням різних отрутохімікатів (кажани гинуть, наївшись «отруєних» комах) і переслідуванням з боку людини – через елементарне незнання та забобони.
За матеріалами Національного науково-природничого музею НАН України